Ничипорівці – 360 років, Трубівщині – 265 років, Пам'яті А.Бобиру – 100 років

 

Патріотизм починається з любові до своєї оселі, з маминої колиски, з рідної мови і пісні. Саме це людина пов’язує з поняттям “мала батьківщина”.

11 грудня в Ничипорівському НВК відбулося свято, приурочене 360-річчю заснування села Ничипорівка, 265-річчю – села Трубівщина та сторіччю відомого бандуриста, збирача фольклору, талановитого виконавця, диригента, видатного знавця кобзарської справи А. М. Бобиря.

Святково прибрана зала, портрет А. Бобиря в українському рушнику, викладка літератури про рідне село, творів земляків-поетів, світлин знаменитого “маестро” із Ничипорівки, виставка дитячих малюнків.

Звучать українські народні мелодії. В школі панує урочиста й святкова атмосфера. Усі вчителі й школярі зібралися на урочистий урок-дійство “Моє село-моя колиска”. Учасники свята пристрасно прочитали авторські вірші-сповіді любові до свого краю, розповіли легенди і перекази, пов’язані із Ничипорівкою та Трубівщиною, розповіли про працелюбних і щирих односельців. Учень 10 класу Лещенко Іван підготував зворушливу мультимедійну презентацію про земляків-воїнів АТО, про допомогу односельців військовим.

А далі зазвучала у записі дума “Гей на синьому морі” у виконанні артиста-воїна А. М. Бобиря. і полинула цікава і зворушлива розповідь про славетного земляка, який понад усе любив музику, свій край, досконало знав історію України, все життя досліджував і вивчав етнокультуру своєї землі. У складні радянські часи популяризував суто українське мистецтво – кобзарство. Життя присвятив кобзарській справі. А коли почалася Друга світова війна пішов добровольцем на фронт захищати те, що любив.

А закінчилося свято піснею “Село моє рідне” на слова М. Любченко